Menu

Чи знаєте ви все про Великдень?

Напередодні Великодня хочеться поговорити про це свято. Знаю-знаю, багато хто вважає оцю традицію поїдання смаколиків всією родиною за столом – непотрібною. Але Великдень – не лише святковий стіл. І, до речі, саме традиція святкування зі своєю сім’єю за звичаями є запорукою безконфліктного року та щасливої дружної родини.

Традиції

Чули колись оцей вислів – «як в церкву не прийду – то все паску святять». Це про більшість нашої громади, які цілий рік оминають церкву десятими шляхами, а на Великдень тут як тут. Але до Паски потрібно готуватися. Насамперед- духовно. Основний фактор підготовки – Великий піст. Він триває 40 днів. І включає в себе і духовні і плотські фактори. Церква все частіше схиляється до думки, що говорив сам Ісус «Хто може вмістити, нехай вмістить», тобто кожен для себе має визначити свій спосіб очищення.
Та й способи посту в наших предків були ще ті. Наприклад, в дітей відбирали іграшки, залишаючи найстаріші, а на ніч читали не казки, а життя святих. Дорослі ж не слухали веселої музики, не курили та не вживали алкоголь.
Останній тиждень посту перед святом – найсуворіший в плані посту, але найцікавіший у своїх традиціях. Це і випікання паски, і фарбування крашанок, і запікання домашньої ковбаски.

Чистий четвер

Про чистий четвер мабуть знають усі. Сучасні люди, й без традицій миються кожного дня. Але ви точно не знали, що в цей день увечері колись відбувалася страсна вечеря- подібна до Святвечора. В цей день вшановували померлих. Існує думка, що саме з чистого четверга і до проводів душі будуть перебувати на землі.

Пасхальні яйця

Крашанки – надважливі, бо саме вони символізують початок життя, воскресіння. Особливо велике значення має червона крашанка як символ тієї крові, яку пролив Ісус за гріхи людей.
Найпопулярніша легенда про символ Великодня така – коли Марія Магдалина прийшла до імператора Тиберія повідомити, що Ісус воскрес, мала з собою у руках яйце (до правителя не можна було приходити з пустими руками). Коли ж Тиберій почув новину, то сказав що це неможливо. Що це те ж саме, якби це яйце просто почервоніло в руках жінки. І яйце почервоніло. І зараз ми вшановуємо пам’ять про диво, що сталося.
Якщо ж ви як і я, вірите в більш приземлені версії, то розповім вам і таку – під час Великого Посту їсти яйця не можна. Але курам все одну до посту – вони продовжують нести яйця. Яйця варили і так зберігали. І щоб якось відрізнити їх від неварених – зафарбовували в інший колір. (хоча логіки у цьому теж немає, я прогуглила – неварені яйця зберігаються до 90 днів, а варені -14.)
До речі, писанки – були своєрідні валентинки того часу. Дівчата дарували хлопцям писанки, а найгарнішу дарували своєму коханому. А якщо вам її подарували ще з ранку – можна загадувати бажання, яке обов’язково здійсниться.
А от звідкіля улюблена традиція усіх дітей битися яйцями? Одна з версій – саме так вибирали найміцнішу писанку чи крашанку, і залишали її до наступного року, щоб оберігала оселю від хвороб та порчі.
Інша ж версія – так як цілуватися на людях колись було аж надто невиховано – люди таким чином вітали один одного, вдаряючи по три рази, як і прийнято при дружніх поцілунках.

Паски

Пеклася ще за часів язичництва з приходом весни у вигляді чоловічого дітородного органу. Як символ плодючості. А зверху поливали глазур’ю для підсилення ефекту – як символ сім’яної рідини.
Зараз же паска символізує сонце.
Їх треба напекти дуже багато. Бо за традицією ними треба ділитися зі всіма кого бачиш. А пекти ж паску треба господині одній, щоб за цим ніхто не спостерігав. В цьому сакральність моменту.

Що святити?

Як не дивно – освячування кошика теж прийшло до нас з язичництва. В давнину несли продукти, щоб задобрити божества задля врожаю, достатку та злагоди в родині. Але вже в 15-16 столітті освята кошика стала звичною традицією в церкві.
Окрім звичних продуктів в нашому кошику – писанки і паски, наші предки святили ще й ніж. Дехто з науковців пояснює це тим, що саме свяченим ножем потрібно було різати паску. Інші ж стверджують – ніж використовували потім при ворожіннях, для більшої сили.
А ще, з кошика нічого не можна було викидати. От, наприклад, шкарлупу з-під яєць. Її кидали в річку, щоб таємничі предки рахмани теж святкували Великдень.
До кошика також обов’язково потрібно поставити масло та сир – як продукти що подаровані природою, шинку та ковбасу – як символ душевної радості, хрін – як міцність і незламність людського духу та сіль – як символ достатку.
А от спиртні напої, які так полюбляють останнім часом освячувати – церква засуджує. Ну, не існує молитви на благословення спиртних напоїв.

 

Особливості української кухні

Українці завжди любили поїсти смачно та різноманітно. В період трипільської культури українці вирощували пшеницю, ячмінь просо. Займалися рибальством та мисливством,... Read More

Таємниці українських замків.

Таємниці українських замків. Скажіть чесно, вам теж колись здавалося (чи до сих пір здається), що архітектура – то для пенсіонерів.... Read More

Що святкувати першого травня?

Ще з дитинства пам’ятаю оті неперевершені теплі дні і довгоочікувані вихідні в школі. 1 та 2 травня – справжній фестиваль... Read More

Найпопулярніші україномовні артисти (згідно переглядів YOUTUBE)

Ключове слово у цій статті саме «україномовні». Бо ж з російськомовними все зрозуміло. «Время и стекло», яке до сих пір... Read More

Те, що ви не знали про гривню

Кожного дня ми користуємося національною валютою – гривнями, але ніколи не задумуємося про те, що окрім того, що вони розходяться... Read More

Марко Вовчок – найзагадковіша українська жінка

Якби Марко Вовчок жила у наш час, вона б точно була на хвилі «хайпу». Це щось типу, якби ви слухали... Read More