Menu

Чи знаєте ви все про Великдень?

Напередодні Великодня хочеться поговорити про це свято. Знаю-знаю, багато хто вважає оцю традицію поїдання смаколиків всією родиною за столом – непотрібною. Але Великдень – не лише святковий стіл. І, до речі, саме традиція святкування зі своєю сім’єю за звичаями є запорукою безконфліктного року та щасливої дружної родини.

Традиції

Чули колись оцей вислів – «як в церкву не прийду – то все паску святять». Це про більшість нашої громади, які цілий рік оминають церкву десятими шляхами, а на Великдень тут як тут. Але до Паски потрібно готуватися. Насамперед- духовно. Основний фактор підготовки – Великий піст. Він триває 40 днів. І включає в себе і духовні і плотські фактори. Церква все частіше схиляється до думки, що говорив сам Ісус «Хто може вмістити, нехай вмістить», тобто кожен для себе має визначити свій спосіб очищення.
Та й способи посту в наших предків були ще ті. Наприклад, в дітей відбирали іграшки, залишаючи найстаріші, а на ніч читали не казки, а життя святих. Дорослі ж не слухали веселої музики, не курили та не вживали алкоголь.
Останній тиждень посту перед святом – найсуворіший в плані посту, але найцікавіший у своїх традиціях. Це і випікання паски, і фарбування крашанок, і запікання домашньої ковбаски.

Чистий четвер

Про чистий четвер мабуть знають усі. Сучасні люди, й без традицій миються кожного дня. Але ви точно не знали, що в цей день увечері колись відбувалася страсна вечеря- подібна до Святвечора. В цей день вшановували померлих. Існує думка, що саме з чистого четверга і до проводів душі будуть перебувати на землі.

Пасхальні яйця

Крашанки – надважливі, бо саме вони символізують початок життя, воскресіння. Особливо велике значення має червона крашанка як символ тієї крові, яку пролив Ісус за гріхи людей.
Найпопулярніша легенда про символ Великодня така – коли Марія Магдалина прийшла до імператора Тиберія повідомити, що Ісус воскрес, мала з собою у руках яйце (до правителя не можна було приходити з пустими руками). Коли ж Тиберій почув новину, то сказав що це неможливо. Що це те ж саме, якби це яйце просто почервоніло в руках жінки. І яйце почервоніло. І зараз ми вшановуємо пам’ять про диво, що сталося.
Якщо ж ви як і я, вірите в більш приземлені версії, то розповім вам і таку – під час Великого Посту їсти яйця не можна. Але курам все одну до посту – вони продовжують нести яйця. Яйця варили і так зберігали. І щоб якось відрізнити їх від неварених – зафарбовували в інший колір. (хоча логіки у цьому теж немає, я прогуглила – неварені яйця зберігаються до 90 днів, а варені -14.)
До речі, писанки – були своєрідні валентинки того часу. Дівчата дарували хлопцям писанки, а найгарнішу дарували своєму коханому. А якщо вам її подарували ще з ранку – можна загадувати бажання, яке обов’язково здійсниться.
А от звідкіля улюблена традиція усіх дітей битися яйцями? Одна з версій – саме так вибирали найміцнішу писанку чи крашанку, і залишали її до наступного року, щоб оберігала оселю від хвороб та порчі.
Інша ж версія – так як цілуватися на людях колись було аж надто невиховано – люди таким чином вітали один одного, вдаряючи по три рази, як і прийнято при дружніх поцілунках.

Паски

Пеклася ще за часів язичництва з приходом весни у вигляді чоловічого дітородного органу. Як символ плодючості. А зверху поливали глазур’ю для підсилення ефекту – як символ сім’яної рідини.
Зараз же паска символізує сонце.
Їх треба напекти дуже багато. Бо за традицією ними треба ділитися зі всіма кого бачиш. А пекти ж паску треба господині одній, щоб за цим ніхто не спостерігав. В цьому сакральність моменту.

Що святити?

Як не дивно – освячування кошика теж прийшло до нас з язичництва. В давнину несли продукти, щоб задобрити божества задля врожаю, достатку та злагоди в родині. Але вже в 15-16 столітті освята кошика стала звичною традицією в церкві.
Окрім звичних продуктів в нашому кошику – писанки і паски, наші предки святили ще й ніж. Дехто з науковців пояснює це тим, що саме свяченим ножем потрібно було різати паску. Інші ж стверджують – ніж використовували потім при ворожіннях, для більшої сили.
А ще, з кошика нічого не можна було викидати. От, наприклад, шкарлупу з-під яєць. Її кидали в річку, щоб таємничі предки рахмани теж святкували Великдень.
До кошика також обов’язково потрібно поставити масло та сир – як продукти що подаровані природою, шинку та ковбасу – як символ душевної радості, хрін – як міцність і незламність людського духу та сіль – як символ достатку.
А от спиртні напої, які так полюбляють останнім часом освячувати – церква засуджує. Ну, не існує молитви на благословення спиртних напоїв.