Menu

Дивні звички відомих людей

У кожного з нас є дивні звички. В бухгалтерів, журналістів, кухарів. І навіть в людей, що назавжди закарбували свої імена в історії. Зізнаюся, часом звички відомих людей настільки дивакуваті, що аж не віриться в їх реальність. Але всі вони документально підтверджені, і жоднісінького домислу тут немає.

Оноре де Бальзак


Оноре де Бальзак був відомим кавоманом. Він любив каву. Навіть не так. Він дуже-дуже любив каву. Його день розпочинався і закінчувався улюбленим напоєм. За добу набігало близько 50-ти чашок (це близько однієї чашки в двадцять хвилин). Але згодом письменнику стало цього мало і він розпочав… їсти молоту каву. Хоча є припущення, що такий метод письменник вибрав лише тому, що не бажав відриватися від роботи, навіть для кави. А так як приготування напою він не довіряв нікому, бо ж мав свій улюблений рецепт (гуща з товчених кавових зерен, що заливається виключно холодною водою) – жувати молоту каву було простіше і швидше. Спав Бальзак близько 7 годин – з шостої вечора до першої ночі. Також ще півтори години вранці. Рідко зустрічався з друзями, весь свій вільний час намагався присвячувати написанню творів.

Чарльз Діккенс


Чарльз Діккенс обожнював морги. Він міг проводити там по кілька годин на добу. В морзі Парижу на загальний огляд виставляли трупи людей – на впізнання тіла (самовбивць і потопельників). До речі, в ХІХ столітті для парижан це була звичайна справа. Люди ходили в морги як в кіно. Письменник зізнавався, що  інколи не хотів йти в морг, але все одно щось його туди тягнуло. Він проводив там і Новий рік і Різдво. Особливо полюбляв трупи з ножовими та вогнепальними ранами.

Віктор Гюго

Віктор Гюго писав виключно голим. Прислуга забирала його одяг, та не віддавала, доки письменник не напише всього, що задумав. Такий вчинок письменник обґрунтовував тим, що хотів, щоб його нічого не відволікало від робочого процесу, і ніяка причина не змогла його витягнути з дому. Тоді він завертався в плед та творив. Саме так він дописав свій видатний «Собор Паризької Богоматері».

Нікола Тесла

Нікола Тесла любив голубів. Він щодня приходив до парку щоб їх погодувати. А інколи забирав травмованих птахів, щоб пролікувати їх вдома. І все б нічого, але на лікування одної голубки він потратив більш ніж 2000 доларів. Вона жила з ним, і як стверджував Тесла, кохала його.  А він її. Як справжню жінку. Вона розуміла його як ніхто, і тільки науковець її кликав – вона одразу прилітала. Тесла дуже важко переживав смерть коханої голубки.

Наполеон Бонапарт

Napoleon Bonaparte. Portarit of Napoleon Bonaparte 1769-1821 at the battle. Detail of a painting by Joseph Chabord 1786-1848. Museo Napoleonico, Rome Italy

Наполеон Бонапарт обожнював гарячі ванни. Навіть під час війни він намагався хоча б декілька раз прийняти ванну. Полководець навіть мав власну «похідну» ванну, яку обов’язково брав з собою всюди. Він лежав там годинами, приймаючи важливі рішення, пишучи нові закони, та навіть зустрічаючи гостей (хоча, їсти Наполеон любив наодинці). У нього навіть була спеціальна людина, котра контролювала температуру води, і підливала гарячу, якщо та остигала. Історики стверджують – усі найважливіші рішення були прийняті саме у ванній. Хоча деякі науковці пояснюють таку любов до води більш приземлено. З самого дитинства Наполеон страждав гемороєм, а гаряча ванна ослаблювала його біль.

Людвиг Ван Бетховен


А от великий композитор Людвиг Ван Бетховен вважав, що поголена шкіра забирає його натхнення, тому приступаючи до нового музичного твору ніколи не брився. А от холодну воду він вважав чудовим способом запустити мозгову діяльність, того, кожного разу перед початком роботи – виливав на себе відро з крижаною водою. До речі, деякі дослідники його біографії схиляються до думки, що саме його звичка обливання стала пагубною для його слуху, і до 31 року музикант повністю був глухим.

Всі ці звички не завадили всім вищезгаданим людям стати справжніми «зірками» в обраному ними ремеслі. То ж можливо, не потрібно себе стримувати в якихось своїх маленьких слабкостях, бо сон з плюшевою іграшкою, чи поїдання макаронів з хлібом, та навіть ранкове наспівування улюблених пісень нікому не завадить, а вас зробить щасливим.

Автор: Анна Помаранська